Центр Мистецтв "Новий Український Театр"

Газета «МОЛОДЬ УКРАЇНИ» №78-79 від 2 листопаду 2012 року

 

         Репертуар Центру мистецтв „Новий український театр” досить різноманітний та різноплановий як за представленими жанрами, так і за авторами. Тут побачите і Шекспіра, і Чехова, і Івана Карпенка-Карого. Є комедії, є трагедії, є драми. Головний критерій, щоб п’єса була  цікавою режисеру та акторам і, безперечно, глядачам. Але найбільше у театрі люблять працювати з сучасними авторами. На сьогоднішній день в афіші Нового українського театру сучасні драматурги Віталій Кіно („Сім чудес маленької Піаф”), Наталія Уварова („Шахраки?.. Лесбійки?!! Красуні!”), Ольга Зверліна („Лише ім’я в застиглому повітрі”). А цього разу репертуар поповнила п’єса „Еротичні сни нашого міста”, написана за мотивами оповідань молодої української письменниці Тані Малярчук.

         Таня Малярчук народилася в Івано-Франківську, деякий час жила в Красноярську, закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, за фахом — філолог. Друкувалася в часописах „Березіль”, „Четвер”, „Критика”, „ШО”. Її оповідання й есе перекладені польською, румунською, німецькою, англійською, російською та білоруською мовами. Як зізналася Таня в одному з інтерв’ю, вона називає свою професію егоїстичною, тому що коли пише, думає не про читача, а змагається з вищими силами. Водночас її головна мета – зробити людей, які читатимуть її книжки, щасливішими. Таня Малярчук – авторка п’яти прозових книжок та однієї книжки вибраного під назвою „Божественна комедія”. Найбільшу популярність здобула п’ята книги письменниці „Звірослов”, присвячена темі самотності та її різновидів.

         Досить цікавою є історія створення п’єси. Три роки тому відомий український журналіст Віталій Жежера подарував художньому керівникові Нового українського театру Віталію Кіно згадувану вже книгу „Звірослов”. Рік книга пролежала на книжковій полиці і спочатку її прочитала дружина режисера. Самого В.Кіно „Звірослов” вразив глибоким розуміння письменницею психології людини. А сама авторка виглядає тут як людина з дуже великим життєвим досвідом, хоча насправді їй ще немає й тридцяти років. Відтоді режисер вирішив створити п’єсу за оповіданнями Т.Малярчук і поставити її на сцені театру, який очолює.

         Робота тривала майже два роки. Спочатку було бажання інсценізувати всі десять оповідань. Але  тоді б вистава могла затягтися на цілу добу. Врешті було обрано три оповідання – „Курка”, „Собака” та „Медуза”. Начебто дуже різні тексти, але в усіх них дуже схожі проблеми. Це самотність, відсутність кохання. У когось від цього з’являється агресія, в інших – комплекси. Отож різні долі, різних людей вдалося об’єднати в одну історію. Дуже важливим було зберегти мову автора, її іронію та стиль. Спочатку планувалося, що кожне оповідання буде окремою дією. Але для цілісності п’єси все ж створено єдиний твір, події в якому відбуваються протягом тижня. Тиждень – наче зовсім мало, але інколи він важить так багато, як половина життя. За тиждень відбувається справжня революція у свідомості „благородної дівиці” Капітоліни, терапевта Григорівни, „найсуворішої жінки в світі” Ельвіри Володимирівни, Громадянина з дев’ятого поверху. Недаремно метою вистави, як зазначив Віталій Кіно, було показати, що люди можуть і повинні подолати свої комплекси й страхи. За деякими деталями можна зрозуміти, що події проходять в Києві, а тому дехто з глядачів можливо впізнає себе.

         Дія відбувається у двох вимірах – реальному житті та фантасмагорійному світі снів. І саме світ снів нерідко є більш реальним ніж саме життя, адже тут ми бачимо справжнє єство героїв без всіляких умовностей. Особливо хотілося б відзначити гру молодих акторів Наталії Заруцької, Ольги Білоног, Ірини Сівацької, Єгора Снігура, Олексія Грудія, яким вдалося створити яскраві образи, що запам’ятаються надовго.     

         Звичайно, у постановники можна знайти і певні недоліки. Очевидно, що деякі виконавці ще недостатньо заглибились у психологію персонажів, поки що дещо схематично виглядають сни. Це розуміють творці вистави і будуть далі над нею працювати. Але в основному спектакль вдався. Це можна було зрозуміти зі схвальної реакції глядачів. А в планах театру здійснити ще одну постановку за творами Тані Малярчук.

ЕДУАРД ОВЧАРЕНКО